Простір гідності: 5 запитань та відповідей про Меморіал Небесної Сотні
Яким буде меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні, що робити з його оточенням та що залишиться незмінним.

З одного боку, він уже існує. Музей Революції Гідності, з науковою концепцією, двома тисячами унікальних експонатів, просвітницькою діяльністю.

У них в доробку – вже близько двохсот мультимедійних мандрівних вуличних закордонних проектів та понад півтисячі екскурсій. За плечима працівників музею – конкурс проектів і вже укладені договори на будівництво меморіалу.

З іншого боку: коли вже почнеться саме будівництво?

Коли ми побачимо те, що нам обіцяли керівники музею? Алею, на якій сто сім лип будуть квітнути білимарку зі ста сімома плитками, на кожній з яких – імена героїв Небесної СотніСад, який із весни до осені буде засаджено різними квітами білого кольору і який створює місце відпочинку між майбутнім Музеєм Революції Гідності та Міжнародним центром культури та мистецтв (Жовтневим палацом).

На всі ці та супутні питання відповіли на зустрічі для журналістів працівники музею.

ЯКИМ БУДЕ МЕМОРІАЛ?

Музей Революції Гідності – лише один об’єкт меморіалу. Але те, що задумали автори, навряд чи можна вважати меморіалом у радянському значенні цього слова.

«Я особисто бачила меморіали в Берліні та Вашингтоні. Мені дуже хотілося вийти з пострадянського сприйняття таких подій, – розповідає архітектор Ірина Волинець, – перейти від бачення меморіалу як чогось скорботного та монументального. Ми звикли мати лише скульптуру, дивитися на неї знизу, обожнювати те, що меморіалізуємо. І для нас було важливо відійти від давно усталеної форми вшанування складних подій. Для нас як для авторів було важливо тримати в пам’яті імена героїв Небесної Сотні. Ми створюємо стелу (своєрідну арку) пам’яті, місце взаємодії, де ви можете доторкнутися до імен героїв Небесної Сотні. Але меморіальна стела не є гігантською, вона співвідносна із масштабом людини, не створює ефект поклоніння. І це важливо було – створити простір майбутнього. Була жертва. Були люди, які хотіли створити країну кращою. Для нас було важливо, щоб діти сприймали це, як щось позитивне».

«Наша основна мета – не створити холодний мовчазний пам’ятник, а мати меморіальний простір, який повинен бути живим. Джеймс Янг, один із членів журі конкурсу на проект «9/11», сказав слова, які я вважаю для себе дороговказом, – ділиться думками директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. – Ми не можемо паралізувати це місце пам’яті, ми маємо знати, як жили ті, хто загинув, а не лише те, як вони померли. Ми не маємо створити монумент смерті та руйнації, бо в такому випадку ми створюємо монумент перемоги терористів. Багато людей хотіли залишити тут пустоту, яка залишилася в наших серцях після трагедії. Мені симпатизує підхід пам’ятати втрату через залишення втрати, але це буде поразка перед терористами. Натомість ми створимо таке місце, яке не тільки зацікавить прийдешні покоління для відвідувань, а й створить можливість для майбутніх поколінь оживляти його. Проект Марії Процик і Ірини Волинець – суголосний бажанням Небесної Сотні. Нам не потрібне кладовище в центрі Києва. Нам потрібний простір, куди будуть приходити діти та онуки. Місце, яке продовжить життя тих, хто загинув».

ЧОМУ ВИНИК ІНЦИДЕНТ МІЖ ГЕНПРОКУРАТУРОЮ ТА МУЗЕЄМ?

Графік передбачав, що роботи зі спорудження Меморіалу почнуться з 1 січня і завершаться 23 серпня. Втім, роботи не почалися, бо ще не завершено слідчі експерименти Генпрокуратури. Це в якийсь момент навіть стало темою «інциденту». Генпрокуратура наклала арешт на ділянку, бо не встигла провести слідчі дії. А керівники музею та генпідрядники вийшли на переговори та створили комісію й почали допомагати у проведенні слідчих дій.

«Ми йдемо назустріч Генпрокуратурі: потрібно демонтувати якусь секцію паркану — демонтуємо, потрібно перенести побутове містечко — переносимо. Потрібно зробити макети барикади або машини, – робимо, – каже заступник генерального директора з будівництва Оксана Моргун. – Ми дуже зацікавлені розпочати роботи. Восьмеро людей допомагають Генпрокуратурі.

Але останнім листом Генпрокуратура повідомила, що 20 березня завершуються слідчі дії. Дуже чекаємо цієї дати, бо є нюанс: проектом передбачено висадку 100 дерев. Якщо ми не висадимо їх весною, то тоді – аж листопад-грудень».

До слова, липи будуть закуповувати в Нідерландах. Дрібнолиста липа, яку іще називають серцелистою, ростиме не вище 10-14 метрів і матиме діаметр крони шість метрів. При цьому самі дерева будуть віком 25 років і висотою у 8 метрів.

«У тому, щоб будівництво було завершено, зацікавлені всі. І члени родин Небесної Сотні насамперед. Бо батьки помирають, а вони повинні встигнути побачити результати розслідувань. Ми співпрацюємо із Генпрокуратурою і бачимо, що вони проводять слідчі дії щодня. На початок березня вже було проведено 15-17 слідчих експериментів», – сказала член Громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні» Наталія Бойків.

«Ми теж чекаємо на завершення розслідувань. Бо це стане частиною експозиції. У майбутньому відвідувачі нас будуть запитувати не лише про свободу, цінності, а й про те, хто винен, чим все закінчилося», – каже Ігор Пошивайло.

ЩО РОБИТИ ІЗ ОТОЧЕННЯМ МЕМОРІАЛУ: МУЗЕЄМ МЕДУЗ ТА ПІЦЕРІЄЮ (ТЕРАСА НАПРОТИ СТЕЛИ)?

Часто постає запитання – що буде з оточенням Меморіалу: там розташовані піцерія та музей медуз.

«Ми шукаємо можливості викупити та передати об’єкт саме нам, – каже Ігор Пошивайло. – Але поки що просимо власника піцерії просто під час урочистостей дотримуватися певних правил. Трансформація частини Києва та меморіалізація не передбачає там таких об’єктів, але право приватної власності – непорушне».

ЩО В МЕМОРІАЛІ БУДЕ НЕЗМІННИМ?

Часто виникають запитання – чи збережуться аутентичні об’єкти? Чи буде викладена та сама бруківка, чи залишатимуться ті самі сіті-лайти та стовбури?

На ініціативу музею була створена облікова документація, на основі якої складено реєстр Пам’яток історії місцевого значення.

Туди увійшли такі експонати: сіті-лайти, п’ять стовпів освітлення, прострілена сходинка, деякі дерева, клумби біля банку «Аркада», фасади, місця загибелі.

«Одне з побажань родини Героїв Небесної Сотні – маркувати місця загибелі та місця розташування барикад. Це було помарковано, – розповіла Ірина Волинець. – В меморіалі залишаються каплиця та хрест. Так само залишається частина існуючих дерев. Для деяких буде проведена санітарно-технічна обрізка та демонтаж тих, що в поганому стані. Про бруківку. Бруківка буде демонтована, очищена та викладена на те ж місце. Профіль вулиці виглядає зараз таким чином: дорога – тротуар – дорога. У майбутньому це буде пішохідна зона. Меморіал передбачає два рівні. Один рівень: від Хрещатика до початку пішохідної алеї (саме там буде викладено «історичну» бруківку) і зона верхнього виходу зі станції метро «Хрещатик».

ЧИ БУДЕ ВХІД БЕЗКОШТОВНИМ?

Про те, як фінансуватиметься музей, команда розмірковує вже зараз.

«Згідно з соціологічними дослідженнями, більшість людей вважає, що вхід до Меморіалу має бути безкоштовний. І це теж своєрідний виклик – як забезпечити його життєздатність, – розповідає Ігор Пошивайло. – Ми зараз думаємо про те, яким буде музей, щоб відвідувач «голосував» та підтримував його ногами. А тоді вже зможемо шукати друзів музею та розвивати форми корпоративної підтримки».

Лана Самохвалова, Київ

Поділитися
Оцінити матеріал

Leave a comment

Увійти за допомогою: